Лабораторна робота №10

Лабораторна робота № 10

Тема: Сучасні технології навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ.

Мета: Ознайомитися із сучасними технологіями навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ, навчитися шукати інформацію засобами спеціалізованих наукових пошукових систем.

Література

1.        Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальнийпосібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. – 366 с.

2.        Интернет в гуманитарном образовании : учеб. пособие для студ. высш. уч. завед. / А. Е. Петров, М. В. Моисеева, Е. С. Полат; под. ред. Полат Е. С. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001, – 272 с.

3.        Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л.С. Шевченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 186 с.

4.        Поясок Т. Б. Застосування інформаційних технологій в навчальному процесі вищої школи : науково-методичний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів економічного профілю / Т. Б. Поясок. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2009. – 104 с.

5.        Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : [учебное пособие] / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев – 3-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2008. – 280 с.

6.  Bioinformatics: a concept-based introduction Edited by Venkatarajan Subramanian Mathura, Pandjassarame Kangueane, Springer Science+Business Media, LLC 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.springer.com.

7.  Immunoinformatics Springer New York 2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.springer.com.

8.  Berriz1, G. F. The Synergizer service for translating gene, protein and other biological identifiers / G. F. Berriz1, F. P. Roth // Bioinformatics. 2008. – 24. – 19. – P. 2272–2273.

9.  Konagaya, A. Trends in life science grid: from computing grid to knowledge grid / A. Konagaya // BMC Bioinformatics. – 2006. – 7. – (Suppl 5).

10.  Исследовательский совет Управления науки и технологии Велико­британии Research Councils at the Office of Science andTechnology (OST). . [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sciencemag.org/feature/misc/webfeat/vis2008/.

11.  Научная электронная библиотека e-library [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.elibrary.ru/defaultx.asp.

12.  Национальная лаборатория Argonne (Argonne National Laboratory). [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://wit.mcs.anl.gov/WIT2/.

13.  Национальный институт здоровья США – US National Institutes of Health (NIH.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.nih.gov/.

Порядок виконання роботи

1. Завантажити базу даних Scopus.

2. Ввести ключове слово для пошуку (відповідно до теми вашої наукової роботи).

4. Провести пошук наукової інформації в основних наукових архівах (ruhttp://www.nbuv.gov.ua/, https://www.mendeley.com/,http://elibrary.ru).

Алгебра кватерніонів

Метаматика 5 клас

Контрольні запитання

1. Назвіть основні причини створення системи Scopus.

З розвитком і поширенням Інтернет-технологій стає доступним автоматизований, зручний і швидкий пошук наукової інформації, що охоплює сотні мільйонів документів наукового змісту. Слід зазначити, що звичайні, неспеціалізовані пошукові системи Інтернету (наприклад, http://www.google.com/), хоча і спрощують пошук необхідної наукової інформації, все ж не відповідають необхідним вимогам наукового Інтернет-сервісу.

2. Назвіть основні відмінності системи Scopus від подібних баз даних.

У базі даних SCOPUS користувачі можуть не тільки знайти анотацію та бібліографію статті, але також дізнатися ступінь її авторитетності в науковому світі (індекс цитування) і ознайомитися з роботами, що її цитують.

3. Назвіть основні характеристики, переваги та недоліки використання Scopus.

Найбільша “visibility” для наукової спільноти, іноді є можливість користуванняScopus в установах НАНУ. Журнали відносно просто включити до Scopus, вимагається лише виконання певних процедур. Проте, програмне забезпечення Scopus дуже недосконале – воно знаходить менше цитувань, ніж програмне забезпеченняWoS, яка має меншу базу статей. Чомусь вважається, що індексування у Scopusозначає якість журналу та статей у ньому, хоча це не так – там немає вимоги певної якості рецензування та можливості виключення журналу, якщо його цитування є переважно самоцитуванням.

Недоліком переважної орієнтації на Scopus є негативне сприйняття власника Scopus - видавництва Elsevier -міжнародною науковою спільнотою.

4. Порівняйте, для пошуку якої наукової інформації найбільш доцільно використовувати пошукову систему «Web of science» та систему «Scopus».

Найширша з нових закритих баз - Scopus. Створена як конкурент Web of Science, індексує більшу кількість журналів (має слабші вимоги для включення журналів). Проте, має велику кількість помилок, "не ловить" багато посилань, служба підтримки погано відповідає на питання та в основному не виправляє помилки. Створена видавничою компанією Elsevier, політика якої зазнає масштабної критики міжнародної наукової спільноти, аж до бойкоту (відповідна стаття в Вікіпедії). Компанія Elsevierперіодично вибачається і розсилає персональні листи з розповідями, яка вона біла і пухнаста. Орієнтація української наукової системи переважно на Scopus може бути негативно сприйнята багатьма представниками міжнародної наукової спільноти.

Спільна риса Web of Science та Scopus - для включення журналу до них треба пройти певну процедуру за заявою журналу.

5. Охарактеризуйте іншу наукову пошукову систему найбільш зручну для пошуку наукової  інформації пов’язаної із Вашим науковим дослідженням.

Найкорисніша з міжнародних наукометричних баз саме для наукової роботи - GoogleScholar. Так, це міжнародна наукометрична база, незалежно від того, що вважають з цього приводу МОН України чи окремі особи. Вона безкоштовна - але це не недолік, а перевага. Дає посилання на роботи конкретного вченого, публікації в конкретних журналах, проте, містить багато помилок - але дає вченим можливість їх виправляти.

Наводяться також посилання в монографіях, посилання на дуже старі наукові роботи (надзвичайно корисно для математиків та істориків науки). За бажання, цю базу можна цілком добре використовувати і для розрахунку наукометричних показників за різними базами і критеріями (наприклад, відкидати самоцитування, цитування співавторами і так далі).